Єдиний соціальний внесок

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 8 липня 2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", метою якого є підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування через створення умов для уникнення дублювання ними функцій з обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, збору страхових внесків, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю сплати страхових внесків, скорочення адміністративних витрат фондів на виконання цих функцій.
Законом передбачається:
• Запровадження в Україні сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який замінив страхові внески, що сплачуються до чотирьох фондів соціального страхування:
o загальнообов'язкового державного пенсійного страхування,
o загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття,
o загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням,
o загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
• Консолідація в одному органі функцій обліку платників єдиного внеску, збору страхових коштів, прийняття звітності щодо їхньої сплати, контролю за повнотою та своєчасністю справляння єдиного внеску, стягнення заборгованості.
Оскільки Пенсійний фонд має відповідну кадрову та програмно-технічну бази, то саме цей Фонд здійснює функції, пов'язані з формуванням страхових коштів для всієї системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У наслідок запровадження єдиного внеску значно спрощується процедура взаємодії платників з фондами щодо його сплати, оскільки контактувати з цього питання потрібно тільки з Пенсійним фондом. Запроваджено єдину базу для нарахування страхових внесків, одну форму фінансових звітів, актів перевірок тощо.
Головне - єдиний соціальний внесок дозволяє усім фондам соціального страхування визначати право на виплати за страховими принципами.
У застрахованих осіб з'явилась можливість у будь-який час отримувати інформацію про те, які страхові внески та в які фонди сплачує за них роботодавець .
При цьому скоротились видатки на ведення реєстрів платників страхових внесків у трьох фондах соціального страхування. Та¬кож скоротились видатки державного реєстратора, який взаємодіятиме тільки з Пенсійним фондом.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб у зв'язку з набранням чинності цим Законом не здійснюється.
Базу нарахування та розмір єдиного внеску сформовано майже повністю на чинній базі. Тому платники єдиного внеску сплачують його в основному з такої бази та в таких розмірах що і до запровадження Закону.
Законом передбачено збереження порядку розрахунку диференційованих розмірів страхових тарифів на страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності. Частина єдиного внеску на цей вид страхування залежатиме від класу професійного ризику до якого віднесено підприємство, установу, організацію.
Для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, та осіб, які виконують роботи (надають послуги) за такими договорами, під час визначення розміру єдиного внеску в розмірі 34,7% враховано кошти на пенсійне страхування та страхування на випадок безробіття із сум винагороди цим особам, як це є нині.
З оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за Рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховується й утримується єдиний внесок у розмірі 33,2%, що відповідав чинному внеску на пенсійне страхування, який спрямовується до Пенсійного фонду.
Збережено зменшений розмір внеску для підприємств та організацій на яких працюють інваліди, розмір якого 8,41%.
Законом включено до обов'язкового страхування на випадок безробіття самозайнятих осіб та фізичних осіб - підприємців.
Врегульовано також питання добровільної участі в страхуванні осіб, які не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню за окремими його видами. Це насамперед стосується фізичних осіб - підприємців та самозайнятих осіб, які можуть брати добровільну участь у страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

внески

 

 

Додаткова інформація